39.23 грн.
42.44 грн.
13°С

Статті

Про що промовчав прем’єр-міністр Шмигаль, доповідаючи про успішне завершення опалювального сезону?

На початку квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль бадьоро відрапортував про те, що Україна успішно пройшла зиму, а в підземних сховищах ще залишилося близько 9 мільярдів кубометрів газу, так що можна сміливо починати до наступного опалювального сезону.

Такі ж оптимістичні доповіді звучать і від Міністерства енергетики, яке докоряє скептиків за побоювання, висловлені минулої осені у зв’язку з рекордними світовими цінами на блакитне паливо.

При цьому в уряді скромно замовчують, що так зване успішне проходження зими відбулося завдяки кардинальному скороченню споживання енергоносіїв. Рятуючись від війни, Україну в лютому і березні покинуло кілька мільйонів людей. Зрозуміло, що всі вони перестали споживати газ і електроенергію. Промисловість багатьох наших міст була зруйнована варварською російською Ордою або була змушена припинити роботу.

Але проблема забезпечення країною газом нікуди не зникла-державі потрібно вже зараз думати над тим, де брати необхідний мінімальний обсяг блакитного палива на наступну зиму. І відбувається це на тлі можливого Європейського ембарго на російські газ і нафту, за що активно ратує Україна.

Не потрібно також забувати, що дія нинішнього Меморандуму про заморожування тарифів на тепло закінчується вже 1 червня. На той час дочка “Нафтогазу України”, компанія “Нафтогаз Трейдинг” повинна запропонувати тепловикам нові ціни на газ і умови його поставки для виробництва тепла на наступні дванадцять місяців.

У свою чергу, до 1 липня виробники тепла повинні сформувати і подати на затвердження органів місцевого самоврядування розрахунок тарифів на тепло на наступний опалювальний сезон.

Старі проблеми нікуди не поділися

Розв’язана варварською Росією війна проти нашої країни стала справжнім випробуванням для вітчизняної житлово-комунальної сфери, яка і в мирний час мала величезну кількість проблем.

Однією з головних больових точок українського ЖКГ залишаються підприємства теплокомуненерго. Тому в перший місяць війни були великі побоювання з приводу того, як в цих екстремальних умовах завершиться опалювальний сезон. На щастя, зі своїм завданням тепловики цієї зими впоралися, проте тепер керівництву держави потрібно міцно задуматися над тим, як в нинішніх складних умовах готуватися до наступної зими.

Всі прекрасно розуміють, що першочерговим завданням країни має стати забезпечення безпеки самих теплогенеруючих підприємств і їх співробітників, а також комунальної інфраструктури, що забезпечує подачу в наші будинки теплоносіїв.

Однак на ці виклики накладаються хронічні економічні проблеми галузі, які з початком війни набули особливо гострого характеру.

Тільки станом на літо минулого року підприємства галузі заборгували державному монополісту “Нафтогаз України” близько 50 млрд гривень за спожитий газ. Після останньої зими ця заборгованість однозначно зросте, адже багато українців просто не змогли розрахуватися з теплогенеруючими компаніями за отримані послуги.

Крім того, влада поки не вирішила, що далі робити з діючими тарифами, які давно не відповідають економічно обґрунтованому рівню. Їх зростання другу зиму просто заморожують, для чого Кабінет Міністрів вже підписав два меморандуми з “Нафтогазом” і органами місцевого самоврядування.

Нинішні заяви представників центральної влади дають зрозуміти, що зростання тарифів очікувати навряд чи варто. Війна багатьох українців позбавила роботи, через що сімейні доходи значно знизилися. Тому цілком ймовірно, що нас очікує підписання третього Меморандуму, але такий механізм ризикує обернутися катастрофою без інших дієвих кроків.

Вічне держрегулювання тарифів

Експерти ринку сходяться на думці, що важливою умовою для стабільного проходження наступної зими має стати повернення державного регулювання тарифів на тепло і гарячу воду.

Наразі Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлює тарифи для 26 підприємств галузі. Вони надають послуги приблизно для половини всіх абонентів. Іншим підприємствам теплокомуненерго країни тарифи встановлюють органи місцевого самоврядування.

Як вважають в міжгалузевій асоціації з розвитку систем теплопостачання “Укртеплокомуненерго”, в умовах воєнного стану уряд повинен ввести не тільки держрегулювання цін на соціально значущі товари, а й на комунальні послуги.

“Залежно від введеного способу державного регулювання тарифів на теплоенергію і комунальні послуги будуть визначатися гарантії для виробників тепла – компенсації, дотації, пільгові умови кредитування і так далі”, – відзначили в асоціації.

Згоден з такою рекомендацією керівник Спілки власників житла України, Народний депутат Олексій Кучеренко, який свого часу очолював Міністерство ЖКГ.

“Це абсолютна маячня, що держава пішла з тарифів, це найчистіша диверсія. Держава зобов’язана контролювати тарифи, тому що якщо держава дає субсидії, то вона не має права не контролювати тарифи”, – зазначив він.

Експерт аналітичного центру Асоціації міст України Олег Гарник додав, що якщо Україна повернеться до повного держрегулювання цієї сфери, то уряд повинен, нарешті, поставити крапку в компенсації різниці в тарифах – між встановленими адміністративно та економічно обґрунтованими.

“Якщо держава буде встановлювати тарифи, то всю різницю між фактичним і зупиненим тарифом держава повинна взяти на себе”, – сказав він.

До слова, в грудні минулого року Кабмін виділяв тепловикам 27 млрд гривень на погашення різниці в тарифах на тепло, але на сьогодні ці кошти повною мірою так і не були використані за своїм призначенням.

Розгребти старі борги

Теплогенеруючі підприємства України мають значну заборгованість за спожите блакитне паливо перед “Нафтогазом”. Відкладання системного вирішення цієї боргової проблеми на невизначений термін загрожує непередбачуваними наслідками.

У минулі періоди газовий монополіст жорстко вибивав ці борги, подаючи судові позови. Через це заборгованість тепловиків лише зростала – до неї додавалися судові штрафи і пені.

Змінити ситуацію був покликаний закон, прийнятий в липні минулого року. Депутати не тільки звільнили теплогенеруючі компанії від подальших штрафів, а й дали їм можливість реструктуризувати свої борги і розрахуватися з ними протягом п’яти-семи років.

Як бачимо, в уряду немає часу на розкачку, а необхідно вже зараз визначитися зі стратегією на наступну зиму і знайти їй надійне фінансування. Тому хочеться вже в найближчі тижні побачити від профільних міністерств-Міненергетики та Мінрегіону – виразний виклад основ нової моделі роботи галузі. Тому що за наближається влітку неминуче настане осінь і зима, до яких треба підготуватися заздалегідь.

Плітки Ua