39.22 грн.
42.37 грн.
12°С

Всеукраїнські новини

На порозі катастрофи: чи загрожує Україні масовий спалах поліомієліту

Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, спричинене поліовірусом. Він поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше – через брудні руки, заражену їжу та воду.

Вірус, проникаючи в організм, потрапляє в кров і вражає нервову систему, часто викликаючи пожиттєвий параліч.

У більшості випадків хвороба спершу протікає непомітно, що погіршує шанси хворого на одужання, потім з’являються ознаки, які мають різний характер (це залежить від форми вірусу).

Інкубаційний період хвороби становить 2-35 діб, частіше 7-14 діб. Однак параліч може розвинутися за кілька годин та вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя. Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.

Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина – як дитина, так і дорослий. Але найбільш сприйнятливі до вірусу поліомієліту діти у віці до п’яти років. Деякі хворіють без симптомів, однак можуть передавати захворювання далі.

На сьогодні не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту. Вакцинація – єдиний надійний спосіб запобігти хворобі. Шістьох доз вакцини достатньо, аби сформувався імунітет до поліомієліту до кінця життя. Згідно з календарем профілактичних щеплень, їх проводять на 2-й, 4-й, 6-й, 18-й місяць життя дитини та у віці 6-ти і 14-ти років.

На сьогодні рівень охоплення щепленнями від поліомієліту (дітей до 1 року, поліо-3) є недостатнім. За словами головного державного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, станом на 1 жовтня в Україні рівень охоплення трьома дозами щеплень від поліо дітей до року становить лише 59,7%. Для досягнення колективного імунітету цей показник повинен становити 95%.

Найкраща ситуація у місті Києві, Кіровоградській та Сумській областях, найгірша – у Закарпатській, Івано-Франківській та Херсонській областях.

У МОЗ запевняють, що в Україні є достатня кількість ефективних вакцин, які закуплені за кошти державного бюджету.

Поліомієліт зафіксували у двох областях

На початку вересня у Рівненській області на поліомієліт захворіла півторарічна дівчинка з багатодітної родини – вона потрапила в лікарню з симптомами парезу нижніх кінцівок. Її батьки свідомо відмовились від щеплень через релігійні переконання. Пізніше стало відомо, що поліовірус виявили ще у шістьох дітей з цієї родини. Вони не захворіли, але є носіями.

Згодом, у жовтні, поліомієліт підтвердили у 12-річної дівчинки з Закарпатської області. Її з паралізованою ногою госпіталізували у медзаклад ще 19 вересня.

За словами головного епідеміолога Закарпаття Вікторії Тимчик, зразки біоматеріалів дитини були надіслані до референс-лабораторії Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Гельсінкі та підтверджено інфікування вакцинним поліовірусом.

“Дитина не мала щеплень від поліомієліту, вона перебуває під наглядом лікарів”, – повідомила Тимчик.

Згодом стало відомо про ще чотирьох інфікованих дітей на Закарпатті. За інформацією епідеміолога, ці випадки жодним чином не пов’язані із 12-річною дівчинкою.

“Це різні населені пункти, це не пов’язані діти, абсолютно різні типи поліовірусів. Ці чотири випадки ми виявили з нашими рівненськими колегами під час епідрозслідування стосовно інфікування дитини в Рівненській області”, – додала Тимчик.

Вказані діти за медичною допомогою не зверталися, вони перебувають під наглядом медиків удома. Ні вони, ні 12-річна дівчинка, за словами фахівця, планових щеплень від поліовірусу не мали.

Епідеміолог нагадала, що востаннє на Закарпатті випадки інфікування вакцинасоційованим типом поліомієліту фіксували у 2015 році, і цьому передували дуже низькі показники вакцинації серед населення.

Випадок у 2015 на Закарпатті став першим випадком поліомієліту в Європі після 2010 року і першим в Україні після 2006-го.

Зараз теж ситуація з вакцинацією від поліомієліту на Закарпатті, та й в Україні загалом, – вкрай сумна.

“За перші 8 місяців цього року в Україні лише 53% відсотки дітей до 1 року отримали свою дозу вакцини від поліо”, – таку статистику навів голова офісу ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін.

Закарпатська область разом із ще кількома пасе задніх. Так, за результатами 9 місяців 2021 року, за показниками охоплення щепленнями Закарпаття має одні з найгірших в Україні: менше половини дітей отримали щеплення (станом на 1 жовтня три дози вакцини отримали лише 49,6% дітей віком до року), тож група ризику дуже велика.

На тлі ковіду про інші інфекційні хвороби забули?

На жаль, пандемія коронавірусу призвела до того, що українці почали забувати про інші хвороби та, очевидно, й про вакцинацію проти них. Усі так зациклилися на протистоянні “колоти вакцину від корони чи ні”, що вже давно не говорять, що треба щеплюватись від кашлюку, правця, поліомієліту та інших небезпечних хвороб.

За словами закарпатського лікаря-інфекціоніста Віктора Петрова, наразі ситуація з імунізації є катастрофічною, оскільки два роки ковіду призвели до того, що багато планових щеплень були відтерміновані. Деякі батьки боялися приходити в медичні заклади, інші не могли потрапити до медпрацівників, щодо деяких препаратів скінчилися строки придатності…

“Так і вийшла значна прогалина в питанні. Однак, що стосується поліомієліту, то вакцини від цієї недуги вистачає, її можна робити, проте не роблять”, – зазначає він.

Є й інші причини того, що охоплення вакцинацією настільки низьке. І серед таких причин на Закарпатті слід говорити про вірників окремих християнських течій, які не вакцинують своїх дітей (такі громади є в трьох районах області).

“Пояснюєш таким людям, що можна втратити дитину, а у відповідь чуєш: “Якщо Богу так потрібно, то помре, як ні, то виживе”. Це дикунство в наш час не захистити свою дитину від смертельної хвороби! І скільки потім лікарю треба докласти зусиль для лікування дітей в таких сім’ях, скільки виникає ризиків для інших людей…”, – каже інфекціоніст.

Ще одна проблема, яку називає Петров, це купівля фальсифікованих документів про вакцинацію.

“Я бачу: батьки купують, а окремі медпрацівники виписують такі довідки. У моїй практиці це 2-3%. Батьки свідомо йдуть на порушення і купують такі імунізаційні сертифікати, а директори навчальних закладів приймають на навчання дітей, які не мають повного циклу щеплень. Моя думка категорична з цього приводу: невакциновані діти повинні навчатися в окремих групах”, – вважає медик.

За словами інфекціоніста, є медичні протипокази для щеплень, але вони становлять 1% від усього дитячого населення, всі інші 99% повинні бути вакциновані.

“Якби у нас за цим був кращий контроль, то ні про який поліомієліт ми би не говорили, його просто фізично б не було. Адже 95% щеплення в популяції становить повний стовідсотковий захист для всього населення – як дитячого, так і дорослого”, – стверджує лікар.

Або профілактика, або епідемії

Як зазначає Петров, золотий стандарт у профілактиці поширення поліомієліту – щеплення, в Україні наразі наявні близько 1 мільйона вакцин. Батькам, за словами лікаря, слід пам’ятати, що, за стандартами ВООЗ, перші два щеплення повинні бути зроблені інактивованими вакцинами – для того, щоб дитина була в максимальній безпеці. Відтак, слід стежити за календарем щеплень і не забувати, що загалом їх має бути 6, останнє – у 14-річному віці.

Також інфекціоніст не рекомендує батькам дітей, які не вакциновані проти поліомієліту, брати їх з собою у подорожі до країн ендемічних стосовно цієї недуги.

“Наразі у світі ще реєструються випадки поліомієліту, приміром, у Пакистані, в Індії, а також у країнах з вологим кліматом, там, де слабо розвинута соціальна та медична інфраструктура, де немає охоплення щепленнями, це, в тому числі, окремі країни Африки”, – зазначає лікар.

Він наголошує, що загалом у Європі протягом тривалого часу поліомієліт не реєстрували, і зазвичай хвороба виникає тоді, коли в популяції знижується рівень захисту або так званого колективного імунітету. Власне через це й можуть виникати випадки спорадичного поліомієліту. Не допустити його поширення можна єдиним шляхом – вакцинувати дітей.

“Зараз ми на порозі катастрофи, бо є всі умови для розвитку епідемій таких захворювань, як поліомієліт, дифтерія, правець та інших, що становлять суспільну небезпеку (гепатит та гемофільна інфекція серед дітей). Невже ми готові ризикувати дітьми?”, – ставить Петров риторичне запитання.

Тобто далі зволікати з вакцинацією проти цих хвороб немає куди. Якщо два роки тому, до пандемії COVID-19 ситуація з охопленням щепленнями була поганою, то нині вона стала критичною.

Наталія Петерварі, УНІАН

Плітки Ua