39.22 грн.
42.37 грн.
10°С

Новини Лубенщини

Чим Лубни цікаві для професійних “борців з несправедливістю”?

Україна, ледь не єдина держава в світі, в якій майже офіційно існують такі професії як  «активіст» чи «громадський діяч».

Такі активісти  регулярно з’являються в різних містах країни де починаються ті чи інші «заварушки». І зовсім не важливо, які питання вирішують їх учасники.

Головне, що «активісти», та інші “борці з корупцією” і «громадські діячі» – при справі.

Само собою, що після початку «тарифних пристрастей» в Лубнах, професійні активісти, ну ніяк не могли оминути Лубенщину своєю увагою.

Одним з перших на небосхилі намалювався сумнівно відомий екс-нардеп-втікач Ігор Мосійчук. Але, доволі швидко зрозумівши, що «зірвати банк», очоливши «газові протести» йому не світить, пан Ігор обрав з широкого колу тарифних проблем, питання, яке цікавить його особисто.

Мосійчук, який не приховує, що не перший рік постійно живе в Європі, активно публікує фото тарифних протестів у себе в ФБ – мовляв, головне, чого прагнуть мітингарі – позбавити “Лубнигаз” ліцензії та передати її новому комунальному підприємству, яке за чутками, очолить його брат Антон Мосійчук. Тоді і тарифи знизяться, і газ подешевшає, і взагалі, життя покращиться, принаймні у сімейства Мосійчуків.

Ігор Мосійчук

Виходець з лубенської громади, Миколи Ащаулов, протягом певного часу чий не активніше за всіх, виступав на мітингах, ходив на наради, розповідав різні цікаві історії.

А згодом вирішив, що акції за участю Лубенців це його реальнний шанс звести особисті рахунки з міським головою.

І в решті решт – підставив весь рух тарифного супротиву. Саме завдяки його  “довгому язику”, мер Олександр Грицаєнко на мітинги і акції протесту – ані ногою.  Останній так і сказав: на мітинги, які будуть очолювати такі, як пан Ащаулов, більше ходити не буду.

Як результат, естафету лідерства лубенського тарифного протесту перехоплюють інші громадські організації.

Офіс однієї з них, ВГО «Народна Рада», знаходиться на вулиці Монастирській. Там, протягом останнього місяця, активісти приймають лубенців з будь яких питань і збирають скарги, обіцяючи їм захист і юридичну допомогу.

Керує процесом сімейна пара: Олег Яременко, водій таксі з Лубен, та киянка Наталія Солоп, яка каже що працює в столиці юристом.

Олег Яременко, начальник Лубенського районного управління Комітету у справах захисту прав споживачів

За словами Наталії Солоп, протягом січня вони прийняли близько 130 скарг від лубенців. З них в суд та поліцію передано 17. Відкритих карних чи судових справ – 0.

“До нас звертається багато людей. І не тільки по газу. Наша мета… Мета – скасування встановленого тарифу на газ. Це програма максимум. Будемо оскаржувати діючий тариф в судах. У нас є 20-ть днів на це. Спробуємо змусити регулятора переглянути прийняте рішення. 1,79 – це багато. Споживачі і ми хочемо – 90 копійок”

Наталія Солоп, юрист Всеукраїнського ГО «Спілка громадських об’єднань ВГО «Народна Рада»

Про себе Наталія розповідає – живе та працює в Києві, проте постійно приїздить в Лубни аби допомагати людям. Нібито для них з чоловіком це “майже хобі”.

“За все сплачуємо ми вдвох з чоловіком. Я працюю юристом, у мене практика в Києві, займаюся справами по банківським кредитам. Чоловік працює водієм таксі“.

Дійсно, Олег Яременко зареєстрований, як ФЛП, що надає послуги таксі.

Щодо успішної юридичної практики пані Солоп, в реєстрі судових рішень, ми знайшли усього 5 засідань, в який вона брала участь. З них – тільки 2 за 2020 рік – оскарження адміністративного штрафу в кількасот гривень. Про інші офіційні види діяльності в жодних джерелах інформації немає.

Єдиний державний реєстр судових рішень

В громадській організації зауваження мають і до роботи нардепа Ляшенко:

“В НКРЕКП, під час зустрічі з приводу обгрунтування-скасування тарифів на газ, аби себе пропіарити, вибачте, розказати яка вона гарна і як вона багато робить, пані Анастасія замість трьох хвилин, «лила воду» понад півгодини.  Як результат засідання розтягнулося на  дві години. Звісно-ж говорила не тільки вона. Але, вона більше всіх. А потім взагалі, відповідаючи на питання журналістів стосовно результатів і її позиції, взагалі заявила «ви мене сюди не вплутуйте» і «я не хочу цим займатися». Так навіщо ж ти виходила на відеозв’язок? От з Савкою, та з Крамаренком (депутати міськради – ред) ми нормально спілкуємось. Разом допомагаємо людям. Наскільки можемо. З Ляшенко поки не виходить”

Аліна Савка, депутат Лубенської міської ради, помічник нардепа Анастасії Ляшенко ці закиди прокоментувала так:

Аліна Савка, депутат Лубенської міськради

Я, як помічник народного депутата, з яким активістам «працювати комфортно та порозуміння завжди знаходиться» виконую свої обов’язки згідно завдань покладених народним депутатом. Комфортно з помічником, значить народний депутат делегував для співпраці помічника який справляється з обов’язками.

Щодо «точок дотику з нардепом» яких так мовити нема. То хочу зауважити, Ляшенко – єдиний нардеп який разом з громадскістю брав участь у засіданні НКРЕКП. Про її роботу щодо зниження тарифів прозвітовано у засобах масової інформації та соціальних мережах, майже щодня пані Анастасія звітує на своїй сторінці про кожний зроблений крок, з командою юристів ми детально працюємо з кожним зверненням.

Я вам більше скажу, саме Ляшенко вперше заговорила про цю проблему і почала працювати над її вирішенням. Яких ще точок дотиків не вистачає активістам мені не зрозуміло? До громадської приймальні народного депутата звернень з приводу конкретної зустрічі із ВГО не надходило. Народний депутат відкрита для усіх і вся її робота спрямова на результат і вирішення проблем громадян. Якщо є конкретні пропозиції завжди можна звернутися у громадську приймальню

Ще один активний учасник роботи над вирішенням “тарифної кризи” у Лубнах, депутат міськради Віталій Крамаренко. Щодо заїжджих “рятівників” налаштований досить скептично. Каже:

Київські волонтери роз’їдуться а нам тут жити.

Безперечно, активісти привертають увагу політикуму до міста та проблеми.Масові акції, хоч і безрезультатні, підтримують актуальність проблеми.

Сьогодні, звичайний споживач швидше повірить тим, хто голосно звинувачує, обіцяє швидкі рішення.

Ось, тільки ейфорія від таких закликів довго не тримається. Для результату потрібна монотонна, системна робота. І міська влада її (при всій моїй опозиції) – робить.

Я абсолютно не розумію навіщо розігрується фарс з відкликанням нардепа (такого механізму не існує в природі), мізерні шанси й на відкликання мера. Ну зберуть підписи, а суб’єкт висування (партія “Довіра”) не задовільнить народне подання. І всьо. На виході нуль.

Відносно перспектив.  НКРЕКП   вже змінило (тимчасово) тарифи. Більшого в фінансовому плані годі чекати. Допоки люди не вимагають від політичних сил, парламентських фракцій активних дій, шанси на зміни мізерні. Мене дивує, що ця кампанія (ГО) здебільшого представлена заїжджими людьми.

Я був на комісії де слухали скарги заявників до ГО. Все, що можна було вирішити – вирішили. Є блок вимог, де заявники не погоджуються з прямими нормами законодавства, але, це не компетенція міськради чи оператора ГТС.

Чи стали ми (я про депутатів) краще працювати під контролем активістів? Ні.  Перші засідання арбітражної групи проходили без них і так само 90% питань ми вирішили. Без скандалів, сцен і повчань. Для мене присутність глядачів абсолютно не важлива.

Рух вперед безперечно є, але часто цей рух – броунівський. І ще одне, що непокоїть, я вкотре чую заклики до передачі мереж, до приєднання нашої системи до операторів сусідніх районів, або й областей. При цьому ініціатори жодного разу не поцікавилися в фізичній, фінансовій, адміністративній спроможності громади до реалізації цих закликів.

Практика “ми вимагаємо, а ви викручуйтесь, як хочете” не пройде. Ми не можемо ризикувати всіма галузями життєзабезпечення громади заради “хотєлок”. Сьогодні кожне рішення слід розглядати за його перспективами й наслідками. Принаймні так повинні діяти депутати. Бо київські волонтери роз’їдуться а нам тут жити.

У фіналі додамо одне – висновки, безумовно, кожен робить для себе сам, але очевидно, що обіцянки отримати усе й одразу – солодкі. Та завжди потрібно дивитися на тих, хто обіцяє та міркувати про їх справжні цілі й наміри.

Плітки Ua